Минають роки, відлітають у вічність.... Все далі відходять грізні та важкі роки Великої Вітчизняної війни, але не згасає пам'ять про тих, хто не шкодував своєї крові, хто приніс на вівтар свободи найдорожче - життя. 9 Травня наповнює серця гордістю за подвиг нашого народу, що виграв битву з фашизмом, і сумом,бо мільйони синів і дочок Батьківщини назавжди залишилися лежати у своїй і чужій землі. Цей день ніколи не перестане хвилювати людей, роз'ятрюючи старі рани й душу болем серця, тому що пам'ять та історія в ній злилися воєдино. Зараз про Велику Вітчизняну війну ми дізнаємося як із підручників історії, так із розповідей ветеранів, яким у ті часи було по 16- 18 років. Вони йшли добровольцями на фронт, знаючи що смерть чатує їх на кожному кроці. Але наші герої забували про все це, дивлячись яких страждань завдають вороги нашій країні, близьким людям. Такими були і наші односельчанини: Безугла Олександра Іванівна, Довженко Василь Філімонович, Дериведмідь Олексій Герасимович, яких учні нашої школи не забувають та щороку вітають з Днем Перемоги .Також учні нашої школи протягом року доглядають за меморіальним комплексом, який розташований у нашому селі.
$, 26.04.2024, 00:47
