Навчання слабочуючих школярів побудовано на загальних дидактичних засадах, разом з тим, воно має деякі особливості. Основна з них - корекційно-розвиваюча спрямованість, яка ґрунтується на компенсації негативного впливу дефекту і його наслідків та спрямована на нормалізацію механізмів навчальної діяльності.

Корекційну роботу важливо організувати як систему, яку становлять компоненти педагогічного процесу: цільовий, організаційний, змістовий, методичний, результативний. У зв'язку з цим визначають умови досягнення мети корекції в процесі навчання: наявність предмета корекції й постановка мети корекційного впливу, організація корекційного навчання, розробка його змісту та методики, визначення показників корекційного впливу у процесі навчання. Біла В.І., Євсєєв С.П., Кумаріна Г.Ф., Шапкова Л.В. говорять про те, що корекція вад розвитку має бути цілеспрямованою.

Найважливішою і  ефективнішою складовою ланкою реабілітаційної роботи серед дітей та підлітків зі зниженим слухом можна вважати корекцію рухової сфери.

       Для  глухих   і   слабочуючих   школярів   характерні   наступні різноманітні порушення в руховій сфері, які  необхідно  враховувати при організації роботи:

       . недостатньо точна координація і невпевненість в рухах;

       . відносна сповільненість оволодіння руховими навичками;

       . складність збереження статичної і динамічної рівноваги;

       . низький рівень розвитку орієнтування в просторі;

       . низький рівень розвитку силових якостей  (особливо  статичної  

   і силової витривалості, а також  сили  основних  м'язових  груп)

 . сповільнена швидкість зворотньої реакції;

 . розвиток рухів дітей зі зниженим слухом відбувається в умовах недостатнього розвитку мовлення, своєрідності пізнавальних процесів і комунікативної функції, послаблення емоційної сфери, порушень постави, вестибулярного апарата та діяльності кардіо-респіраторної системи;

   . невиражене зняття гальмівного впливу кори головного мозку.

            Актуальність досвіду зумовлена:

-відсутністю організаційно-методичної системи вивчення хореографії для дітей з вадами слуху;

-нагальною потребою поєднання педагогічних, виховних, психологічних і корекційних підходів до навчально-виховного процесу під час занять хореографією.

Провідна ідея досвіду – навчання і виховання особистості, яке базується на засадах індивідуалізації, створення умов для саморозвитку і самонавчання, осмислення своїх можливостей і життєвих цілей; зберегти і розвинути унікальні можливості дитини з вадами слуху.

Головне своє завдання вбачаємо у розкритті індивідуальності кожної нечуючої дитини.

Свою діяльність спрямовуємо на створення системи сприятливо-стимулюючих умов щодо розвитку особистості дитини з вадами слуху.

Головні підходи до організації корекційно-відновлювального процесу:

системно-структурний підхід, який означає знання і використання в системі, у тісному взаємозв'язку  структурних елементів корекційно-відновлювального  процесу - від мети до кінцевого результату;

 організаційно-діяльнісний підхід, в основі якого лежить єдність свідомості і діяльності, що припускає таку організацію діяльності колективу й особистості, коли кожен школяр виявляє активність, ініціативу, творчість, прагне до самовираження;

комплексний підхід, який включає об'єднання зусиль усіх корекційно-відновлювальних інститутів для успішного рішення цілей і задач корекційно- відновлювальної роботи. Відповідно до цих підходів сам корекційно-відновлювальний процес стає цілеспрямованим, цілісним, технологічним, індивідуально-творчим, а комплексний підхід, забезпечуючи у свою чергу зв'язок і взаємодію всіх підходів до організації корекційно-відновлювальної роботи, забезпечує його ефективність;

особистісно-зорієнтований підхід означає визнання дитини Вищою цінністю, активним суб'єктом корекційно-відновлювального процесу. Визнання того, що кожна особистість унікальна і тому головним завданням корекційно-відновлювальної роботи є розвиток особистості.

Система корекційно-відновлювальної роботи з учнями з вадами слуху під час занять хореографією в школі-інтернаті пройшла певні етапи розвитку і становлення:

І етап – проектно-мобілізаційний. Головна мета - формування модельних уявлень про корекційно-відновлювальну систему і забезпечення умов щодо її реалізації (1997 – 1999 р.р.) Пріоритетні напрямки: створення корекційно-відновлювальної системи та програми забезпечення умов щодо її реалізації, ознайомлення з теоретичними основами системного підходу до комплексної реабілітації дітей з вадами слуху під час занять хореографією.

ІІ етап – експериментально-пошуковий (2000 – 2004 р.р.) Головна мета – апробація нововведень в корекційно-відновлювальній системі роботи з хореографії. Пріоритетні напрямки: створення і апробація технології навчання нечуючих учнів хореографії, відбір методів і форм роботи, визначення змісту програми навчання, розробка і апробація інструментарія вивчення ефективності корекційно-відновлювальної системи.

ІІІ етап – переутворюючий  (2005 – 2006 р.р.) Головна мета – оновлення корекційно-відновлювальної системи за допомогою модульних і системних переутворень. Пріоритетні напрямки:  засвоєння модульних і системних переутворень, затвердження програми навчання хореографії, формування інформаційно-методичного фонду розробок занять, оперативна рефлексія  результативності корекційно-відновлювальної системи.

ІV етап – рефлексивно - узагальнюючий (2007 – 2008 р.р.) Головна мета – формування адекватних і цілісних уявлень про реальний стан корекційно-відновлювальної системи, об’єктивне оцінювання процесу і результатів інноваційної діяльності.

Ансамбль має три вікові групи – молодшу, середню, старшу. Всі групи здійснюють творчу діяльність в рамках проведення концертів, участі в фестивалях та конкурсах. 

Навчання учнів з вадами слуху хореографії проводиться в три етапи.

Перший етап (підготовчий – 4 класи) — освоєння азів ритміки, азбуки класичного танцю, нескладних елементів історико-побутових і бальних танців, а також народного танцю.

Другий етап (5 – 8 класи) — вдосконалення одержаних знань, продовження вивчення класичного екзерсису (як основи правильного фізичного розвитку і ритмічного виховання дитини), освоєння репертуару історико-побутових і масових бальних танців, вивчення і виконання народних танців, знайомство з сучасними танцювальними напрямами. Продовження роботи з розвитку акторської майстерності і вихованню здібності до танцювально-музичної імпровізації.

Цим етапом можна завершити так званий танцювальний всеобуч для деяких категорій дітей. Ті ж з них, які виявили цікавість і здібності до окремих хореографічних жанрів, висловили бажання продовжити свою освіту можуть перейти до третього етапу навчання.

Третій етап(9 – 12 класи) - це спеціалізовані заняття для дітей, що виявили певні здібності до танцю. Удосконалюючи свої знання у вибраному жанрі, діти активно освоюють репертуар, намагаються здійснювати постановку своїх танців. У розробці  змісту вивчення хореографії ми спиралися на багатющий досвід відомих майстрів танцю, теоретиків, педагогів-практиків —Богатикової Л.Н., Ваганової А.Я., Васильєвої Е.Д., Васильєвої-Рождественської М.В., Устинової Т. А., Стручкової Р.С., Шульгіної А.Н.

Технологія реалізації змісту системи корекційно-відновлювальної роботи засобами хореографії.

Почуття ритму.

Просторова координація.

Сприймання музики.

Постановка танців.

Фонетична ритміка.

Корекція вимови і розвиток мовлення.

 Розвиток слухового сприймання.

Корекція емоційно-вольової сфери.

Розвиток творчості, акторської майстерності.

Ансамбль танцю "Ритм" почав свою діяльність у 1997 році.

За період свого існування колектив став одним із кращих в районі і області, він неодноразовий переможець обласного фестивалю дитячої творчості „Повір у себе”, Всеукраїнського фестивалю дитячої творчості "Повір у себе", володар ГРАН - ПРІ Всеукраїнського фестивалю дитячої хореографії "Веселкове коло", переможець ІІ туру Всеукраїнського конкурсу-огляду художньої самодіяльності серед шкіл-інтернатів для глухих і слабочуючих дітей, переможець ІІ Всеукраїнського фестивалю художньої самодіяльної творчості серед учнів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з вадами слуху, учасник II Міжнародного фестивалю дитячої творчості "Веспремські ігри 2000" в Угорщині, ІІ Міжнародного фестивалю-конкурсу хореографії «Містерія танцю» у м. Києві (2008 рік).

В ансамблі займається понад сімдесят дітей з вадами слуху від 6 до 20 років. Колектив поділяється на молодшу, середню та старшу групи. Заняття хореографією проводяться за окремим розкладом за створеною керівником програмою. Колектив ансамблю відрізняється високим професійним рівнем, працездатністю. Ансамбль виступає з самостійними концертами в районі, області, по Україні, має в своєму репертуарі танці різних жанрів: народні, естрадні, бальні. Систематичні заняття танцями сприяють створенню умов для становлення дітей як особистостей, формують високу культуру та художній смак гуртківців, розвивають слухове сприймання, сприяють комплексній реабілітації слабочуючих дітей. Показником високого професіоналізму даного колективу є нагороди його вихованців. Учасники ансамблю є першими представниками дітей-інвалідів даної категорії ( з вадами слуху) за кордоном, які показали високий рівень художньої майстерності, про що свідчить Вітальний лист надзвичайного і повноважного посла України в Угорщині О.Климпуша. Колектив кожного року має запрошення на фестивалі дитячої творчості в Угорщину і в Болгарію,  але не може виїхати за браком коштів. Ансамбль "Ритм" нагороджений грамотами за майстерність виконання художніх творів. В 2002 році ансамблю танцю „Ритм” присвоєно звання „Зразковий художній колектив”, а в 2007 – звання „Народний художній колектив”. Випускники школи – вихованці ансамблю танцю „Ритм” продовжують заняття хореографією в ансамблі „Славутич” Запорізького будинку культури товариства глухих, який має звання „Народний художній колектив”, дві випускниці ансамблю навчаються у Мелітопольському училищі культури на факультеті хореографії, 7 випускників-вихованців ансамблю успішно навчаються у вищих навчальних закладах, 1 випускник є керівником створеної ним шоу-групи „Сузір’я” Запорізького будинку культури товариства глухих.

Заняття танцями в колективі органічно пов'язані з засвоєнням норм етики, культури, норм спілкування між гуртківцями та керівником, вони розвивають фігуру, сприяють ліквідації ряду фізичних вад, виробляють красиву постать, допомагають глухим і слабочуючим дітям вирости розкріпаченими, відкритими до контактів, самостійними. Колектив ансамблю володіє високим виховним впливом, який проявляється у блокуванні агресивних проявів вихованців, в емоційному захисті особистості, у створенні простору для самореалізації, у сприянні особистісній ідентичності, у презентації себе іншим. Вихованці ансамблю не мають комплексів у спілкуванні з оточуючими, висловлюють свої почуття на сторінках шкільної газети „Радуга”(додаток л), після закінчення школи продовжують спілкуватись і дружити.  Ми пишаємось тим, що нам вдалося створити такий дитячий колектив, що ми перші поставили танець, в якому на сцені танцює 60 дітей з вадами слуху від 6 до 20 років („Ми – одна сім’я”), а також танець, в якому наші діти розпочинають танцювати сидячи спиною до глядачів (Циганський танець). Досвід має практичне значення і може бути впровадженим в інших закладах для дітей з вадами слуху.