Урок у закладі, де  навчаються  діти з вадами слуху, повинен нести не лише навчально- пізнавальне навантаження, а й бути однією зі складових реабілітаційної роботи. Головне- це необхідність індивідуального підходу до кожного учня. Діти повинні відчувати постійну увагу до себе з боку вчителя, тим більше, що це діти, які часто мають травмовану психіку, розлади нервової системи, різноманітні порушення емоційного стану. Тому основним в роботі педагога є зниження психологічного навантаження в процесі навчання. Підтримати інтерес дитини, спрямувати в потрібне русло- значить зробити певний внесок у розумовий розвиток дитини.

На заняттях з образотворчої діяльності велике значення приділяється  розвитку творчої уяви учнів. Відтворюючи свої відчуття в роботах, дитина може відкорегувати своє відношення до того, що викликає у нього ті чи інші емоції. На таких уроках  дитині легше звільнитися від гнітючих думок, зняти стресовий стан, що спричиняє негативну реакцію на різноманітні життєві обставини.

Головною метою на заняттях з образотворчої діяльності є розвиток зв’язного мовлення. Це процес складний, творчий. Він неможливий без емоцій, зацікавленості. Недостатньо було б лише збагатити мову школяра  будь- якою кількістю слів, словосполучень і речень. Головне- навчити дитину користуватися ними при спілкуванні. Відповідно, дітям необхідно створити мовне середовище. В умовах практичної діяльності з предметами формування мовних навичок відбувається в найбільш природних умовах, коли користування мовою стає необхідністю.

           Знайомство з виробом, який потрібно виготовити, підготовка матеріалів, планування діяльності, сам процес роботи- все це створює  необхідність звернення  учнів до вчителя і  один до одного з запитанням, проханням і т.д.           (  Додаток 1.)

Практичне виготовлення різноманітних предметів на уроках предметно- практичного навчання, формування навичок ліплення, малювання передбачають поділ об¢єктів на частини, багатосторонній аналіз предметів. На таких  заняттях створюються сприятливі умови для мимовільного запам¢ятовування навчального матеріалу на основі практичної діяльності з ним, розширюється кругозір учнів, формується база життєвих понять (природничих, просторових, часових, кількісних і т.д.), розвиваються навички роботи з ножицями, голкою, моторика дрібних м¢язів руки, фантазія, творчість, естетичний смак, розширюється активний словник учнів, формується словесна мова як засіб спілкування в зв¢язку з діяльністю.

        За вмілої постановки завдання на уроці діти охоче спираються на образи природи, які допомагають їм творити. Природний матеріал сам по собі- комора для фантазії і  гри уяви. Якщо ж його ще й поєднати зі спритністю рук, то  можна оживити, дати   друге життя. Різноманітні природні матеріали  будять творчу фантазію дітей, наштовхують їх на оригінальні рішення. З прогулянки діти часто приносять листочки, жолуді, шишки, гілочки; з екскурсії до водойми – гарні камінці,черепашки.  Вони   довго розглядають зібраний матеріал, перебирають, досліджують, обстежують його. Це запам'ятовування  форми, кольору, властивостей кожного виду матеріалу. Наприклад, діти дізнаються, що горіхи круглі, коричневі, з горбистою поверхнею; жолуді овальні, блискучі, жовтувато-коричневі; рогіз циліндричний, із м'якою бархатистою поверхнею, коричневий тощо.   Зустрічі із дикою природою розширюють уявлення дітей про світ, вчать їх уважно вдивлятися у різні явища, зберігати цілісність сприйняття під час створення виробів з природного матеріалу.

            Виготовлення виробів вимагає від дитини спритних дій, і якщо спочатку неточним рухом руки вона нерідко пошкоджує іграшку, то згодом, у процесі систематичної праці, рука набуває впевненості, точності, а пальці стають гнучкішими. Усе це важливо для підготовки руки до письма, до навчальної діяльності в школі. Ручна праця сприяє розвитку сенсомоторики - узгодженості у роботі очей і руки, вдосконаленню координації рухів, гнучкості, точності у виконанні дій. У процесі виготовлення виробів поступово утворюється система спеціальних навичок і умінь. В. А. Сухомлинський писав: "Витоки здібностей і обдарувань дітей - на кінчиках їх пальців. Від пальців, умовно кажучи, йдуть найтонші струмочки, які забезпечують джерело творчої думки".

          Робота з природним матеріалом надає  великий вплив    на розумовий розвиток дитини, на розвиток  його мислення. Якщо простежити шлях роботи з дітьми при  виготовленні виробів з природного матеріалу, можна виявити, що спочатку діти  розглядають зразок, аналізують його структуру, способи виготовлення; потім, після засвоєння цього процесу завдання ускладнюються: вихованцям показують малюнок чи фотографію іграшки, яку потрібно зробити, і, нарешті, вони без попереднього аналізу виготовляють виріб за завданням чи з власного задуму. Під час такої роботи створюються умови для розвитку  не тільки  планувальної функції  мови, а й мовної регуляції поведінки. Проте, роль  мови  цим не вичерпується. Дедалі більший  вплив словесної регуляції поведінки дитини виявляється у підвищенні рівня його орієнтування у зовнішньому  світі й собі самому, у засвоєнні  нових знань і умінь.

          Зацікавленість у роботі при  виготовленні  іграшок з природного матеріалу сприяє розвитку в дітей   уваги - підвищується її стійкість, формується довільна увага. Наприклад, під час виготовлення собачки дітям пропонують спочатку подивитися, де треба робити отвори для лап (повинні бути розташовані симетрично, на одному рівні,  не дуже високо,  не надто низько, щоб були,  як справжні), як прикріпити голову та інші деталі. Вироби з природного матеріалу значною мірою задовольняють допитливість дітей. У цій роботі  є новизна, творчий пошук , можливість домагатися досконаліших результатів.    

Робота  з виготовлення іграшок з природного матеріалу    може бути як  індивідуальною  так і  колективною. Колективна  праця приносить дітям велику радість своєю злагодженістю, чіткою організацією . У дітей  спостерігаються прагнення надати один одному  допомогу, вони проявляють  зацікавленість результатом спільної справи. Бажано використовувати різноманітні види колективної роботи дітей для  формування   умінь планувати свою діяльність з урахуванням спільної мети, розподіляти операції. Великий вплив має  колективна праця на  формування у вихованців  дружніх, доброзичливих відносин, взаємодопомоги, товариськості.

Використання природних матеріалів (шишки, опале плоди, листя, камінці, гілочки, засушені рослини та ін) дозволяє створювати оригінальні вироби. Краса природних фарб і форм сприяє розвитку естетичного сприйняття. При цьому у дитини не тільки формується почуття прекрасного, а й розвивається здатність знаходити творче застосування всім цим предметам. Займаючись з різними подібними матеріалами, дитина одночасно розвиває моторику кистів рук, художнє бачення, збагачує свої знання та вміння. 

У процесі роботи з природним матеріалом можна ознайомити дітей   з технікою друку різними   матеріалами.  Діти знайомляться не тільки з цікавими засобами художнього зображення, а й самими природними формами - «лісовими помічниками»: маком, шишкою, колосочком, мохом, листочком і т.д.  Який слід вони залишать на папері, діти дізнаються, розфарбувавши відбиток  гуашшю і віддрукувавши на листочках різні природні штампи.  Діти вчаться бачити в отриманому зображенні знайомі образи. Інтерес до даної роботи буде значно вищим  в тому випадку, якщо кожна дитина самостійно знайде в природі цікавий за формою штамп, відкриє для себе несподівані властивості знайомих рослинних об'єктів. Пізніше можна запропонувати для друку папір різних тонів. Саме колірний фон додає особливу виразність роботі. Це ускладнить завдання: зажадає усвідомленого ставлення до створення колористичної композиції. 
Попередити неправильні колірні рішення допоможе прийом навмисної помилки педагога. Наприклад, запропонувати віддрукувати на червоному папері лист, розфарбований такою ж фарбою. При цьому дитина в ігровій формі приходить до висновку про те, як правильно підбирати кольори для друку, орієнтуючись на заданий фон. Розуміє, що близькі за спектром кольори також не зроблять роботу виразною, яскравою, тоді як контрастні фарби виділять надрукований лист, додадуть йому особливу нарядність і декоративність. Можна запропонувати дітям на дотик визначити, наприклад, внутрішню і зовнішню сторони листка. Вони зауважують: там, де лист має гладку поверхню, прожилки непомітні. З внутрішньої сторони виступає малюнок , який нагадує дерево з тонкими витонченими гілочками, або пташину пір'їнку, або павутинку.    Робота в техніці друкування природними матеріалами допоможе розвинути творчі здібності, логічне та просторове мислення (діти порівнюють, аналізують і об'єднують розрізнені частини в цілому). Необхідно зацікавити дитину творчим процесом, щоб кожне заняття було емоційним, включало в себе ігрові моменти, різноманітні і барвисті наочні матеріали в умовах варіативності. 
            Основні напрямки психічного розвитку дитини активно формуються у дошкільному і молодшому шкільному віці, тому так важливо не втратити цей момент і почати грамотно розвивати дитину як самодостатню і творчу особистість.

Н. В. Скориця, заступник директора з виховної роботи