З року в рік вихованці Кам’янської школи-інтернату
Василівського району продовжують пошукову роботу.
Кожна зустріч з ветеранами, живими свідками
тих полум’яних
подій для
них – це відкриття
нової сторінки легендарної історії
війни.
Восени у
нашому краї людно на площах, біля пам'ятників і могил героїв, які
полягли у війні з німецько-фашистськими загарбниками.
Серед них могили загиблих, чиї імена назавжди
залишаться невідомі . Така ж на сільському кладовищі у селі Кам’янське.
Очевидці тих далеких подій стверджували, що в
ній 43 солдат, партизан, розстріляних
фашистами. Вони були заховані у різних місцях, навіть у людей на городах. Встановити
імена загиблих було неможливо, бо у військовополонених звичайно не було ніяких
документів.
Селяни
перенесли залишки померлих у одну могилу, поставивши невеличкий тимчасовий
обеліск, який від часу похилився.
Люди до цього часу зберігають пам’ять про загиблих . І яскравим фактом того є встановлення у минулому році на
тому місці нового пам’ятника.
Цю історію повідав учням школи-інтернату Володимир
Петрович Черніков, з яким зустрілись в
ході проекту «Пам’ять» учні школи-інернату . Саме він був одним із ініціаторів
проекту по відновленню обеліску. Володимира Петрович і Рада ветеранів села
Кам’янського звернулася до районної ради
ветеранів з пропозицією встановити пам'ятник
воїнам, які також стали частинкою ціни Перемоги у війні над фашизмом. Цим
питанням займалася сільська рада, та голова Скориця
В’ячеслав Миколайович. За браком коштів здійснення
проекту відкладалося і було здійснено тільки за сприянням Володимира
Сергійовича Грачова, Сергія Володимировича Грачова, Миколи Володимировича
М’якого та інших.
Вже
стало традицією у День Перемоги та у дні святкування чергової річниці
визволення краю, що вихованці відвідують ветеранів села . Коли
закінчилась війна у селі було 154 ветерани. А зараз залишилось всього 10. На
останню зустріч з вихованцями змогли прийти тільки 5. Це живі свідки подій.
Як для них, так і для інших жителів села
організовуються концерти за участю членів шкільного колективу школи-інтернату і
шкільного народного танцювального ансамблю «Ритм».
Під час останньої зустрічі з колективом Олександра Іванівна Безугла, яка вже більше
25 років є головою ветеранів:
- Пройдуть
роки, зміняться покоління. Від нас, живих свідків війни, залежить те, що залишиться
у пам’яті наступних поколінь! – сказала вона і
подарувала книжку Миколи Гречко « Шли в бой не ради славы!». У цьому
збірнику спогадів учні знайшли важливу інформацію про боротьбу з фашистами у
Запорізькій області і саме Василівському районі.
Сплинув час, але не меркне слава тих, хто виборов
нашу Перемогу. Їх подвиги хвилюють серця юних патріотів України.
Без пам’яті немає майбутнього!
Олена Лебідь