З року в рік вихованці Кам’янської школи-інтернату

Василівського району продовжують пошукову роботу.

Кожна зустріч з ветеранами, живими свідками

тих полум’яних подій для них – це відкриття

нової сторінки  легендарної історії війни.

      Восени у  нашому краї людно на площах, біля пам'ятників і могил героїв, які полягли у  війні з німецько-фашистськими загарбниками. Серед них  могили загиблих, чиї імена назавжди залишаться невідомі .  Така  ж на сільському кладовищі у селі Кам’янське.

    Очевидці тих далеких подій стверджували, що в ній 43 солдат, партизан,  розстріляних фашистами. Вони були заховані у різних місцях, навіть у людей на городах. Встановити імена загиблих було неможливо, бо у військовополонених звичайно не було ніяких документів.

    Селяни перенесли залишки померлих у одну могилу, поставивши невеличкий тимчасовий обеліск, який від часу похилився.

Люди до цього часу зберігають пам’ять про загиблих . І яскравим фактом того є встановлення у минулому році на тому місці нового пам’ятника.

Цю історію повідав учням школи-інтернату Володимир Петрович Черніков, з яким  зустрілись в ході проекту «Пам’ять» учні школи-інернату . Саме він був одним із ініціаторів проекту по відновленню обеліску. Володимира Петрович і Рада ветеранів села Кам’янського  звернулася до районної ради ветеранів з пропозицією встановити пам'ятник  воїнам, які також стали частинкою ціни Перемоги у війні над фашизмом. Цим питанням займалася сільська рада, та  голова  Скориця В’ячеслав Миколайович. За браком коштів здійснення проекту відкладалося і було здійснено тільки за сприянням Володимира Сергійовича Грачова, Сергія Володимировича Грачова, Миколи Володимировича М’якого та інших.

       Вже стало традицією у День Перемоги та у дні святкування чергової річниці визволення краю, що вихованці відвідують ветеранів села .    Коли закінчилась війна у селі було 154 ветерани. А зараз залишилось всього 10. На останню зустріч з вихованцями змогли прийти тільки 5. Це живі свідки подій.

   Як для  них, так і для інших жителів села організовуються концерти за участю членів шкільного колективу школи-інтернату  і шкільного народного танцювального ансамблю «Ритм».  

Під час останньої зустрічі з колективом  Олександра Іванівна Безугла, яка вже більше 25 років є головою ветеранів:

  - Пройдуть роки, зміняться покоління. Від нас, живих свідків війни, залежить те, що залишиться у пам’яті наступних поколінь! – сказала вона і  подарувала книжку Миколи Гречко « Шли в бой не ради славы!». У цьому збірнику спогадів учні знайшли важливу інформацію про боротьбу з фашистами у Запорізькій області і саме Василівському районі.

Сплинув час, але не меркне слава тих, хто виборов нашу Перемогу. Їх подвиги хвилюють серця юних патріотів України.

Без пам’яті немає майбутнього!

Олена Лебідь