Якщо Ви розмовляєте з людиною

мовою, яку вона розуміє, Ви звертаєтесь до її розуму.

Якщо Ви розмовляєте з нею її

мовою, Ви звертаєтесь до її серця.

Нельсон Мандела

Напередодні свята 8 Березня у КЗ «Кам`янська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» ЗОР відбулась культурна подія, яка була анонсована заздалегідь і викликала непідробний інтерес не тільки в колективі, а й у представників громади. Мова йде про дебютний виступ самодіяльного театру «Квест» з феєричною комедією-мюзиклом «Фараони». Сюжет вистави загальновідомий: він побудований на матеріалі твору «Фараони» Олексія Коломійця. Учасниками театру «Квест» є вчителі і вихователі закладу. А унікальність і неповторність цього дійства в тому, що спектакль розрахований як на звичайних людей, так і на тих, хто має порушення слуху: кожен самодіяльний актор дублював свої репліки мовою жестів. Наші педагоги, напевне, одні з найперших в Україні, не просто грали у мюзиклі, а, вивчивши мову жестів, підготували інтеграційну виставу. Та спочатку повернімось до назви колективу-дебютанта. «Квест» у перекладі з англійської означає «пошук», «пригода», «виклик», «виконання творчого завдання». Це своєрідна гра, але особливість її у тому, що далі рухатись неможливо, поки не виконаєш головне завдання-пошук, завдання-пригоду, завдання-виклик.

Назва символічна, бо перш ніж взятись за інтеграційну виставу, колектив вивчав рідну мову наших вихованців – жестову мову. Протягом 10 років ми підтверджували свій рівень знання мови жестів під час участі в конкурсі « Співочі руки» – виконання пісень жестовою мовою. А цього року натхненник і керівник театру Ірина Вікторівна Китманова поставила нове завдання : «П’єсі-мюзиклу бути!»

Колектив закладу працює багато років з дітьми, які мають порушення слуху, а, значить, і мовлення. Накопичено достатній досвід з методики навчання таких дітей. Фахівці школи-інтернату можуть надати консультації та поради стосовно методик викладання, навчально-методичного забезпечення , спілкування.

Одним із засобів навчання учнів з проблемами слуху словесної мови є використання дактильно–жестової мови. Завдяки мові жестів у дітей з вадами слуху формується повноцінне мислення, відбувається знайомство з рідною мовою, створюється можливість користування різними джерелами інформації. У нас навіть не стоїть питання про знання педагогами мови жестів. Вважаємо це питання з розряду етичних : вивчати жестову мову – це поважати своїх вихованців. Можливо, для когось це не є вагомою причиною. Але чим більше педагогів будуть мати базові навички спілкування жестовою мовою, тим комфортнішим буде життя дітей з порушеннями слуху, яких довірили нам батьки.

 

… Як і у справжньому театрі, перед початком дійства наші шкільні коридори розірвав потрійний дзвінок. Майже дві години вистави промайнули як одна мить. Але очевидним є одне: це був справжній діалог педагогів і дітей, які кожною реплікою доводили: «Ми чуємо одне одного, розуміємо, відчуваємо всім серцем». Розкуті та енергійні, талановиті та щирі, бунтівні та романтичні… Саме так можна охарактеризувати педагогів-самодіяльних акторів. Неперевершеною була гра Терновського Євгена, Кац Ганни, Гречка Олега, Кравченко Ліни, Вайла Олександра, Кузьминської Яни, Квас Віталія і Світлани, Жавжарова Віталія, Польші Андрія, Кваса Костянтина. Справжню естетичну насолоду присутнім подарували Мітічкіна Св., Геращенко Ю., Пилипенко Н., Абрамович Т., Квас І., Гриб К., Волкова Т., Марченко К., Чуракова С., органічно влившись в канву п’єси-музиклу піснями у жестовому виконанні. А які ж пісні! «Цвіте терен», « Не плачте, рожі», «А калина, а калина – не верба», «Не плач, Марічко, не плач», «Розпрягайте, хлопці, коней» та інші пісні сучасної української естради. Мені важко словами передати всю гаму почуттів, які переповнювали присутніх. Це радість і гордість, захоплення і повага. А вдячні глядачі зауважили, що завдяки жестовому виконанню у твору з'явилося нове звучання, можливо, навіть проникливіше за звичне.

Організатори проекту створили прецедент, який не просто став оригінальним проектом, а проектом, який допомагає більше розуміти, чути,співчувати. Вони, на відміну від політиків і багатомільйонних бюджетів, змогли наблизити нас всіх у звичайній сільській українській школі до європейських цінностей – толерантного ставлення до особливих людей.

Я пишаюся тим, що у нашій Кам`янській школі-інтернаті є така потужна команда, яка об’єдналася і подарувала позитивні емоції, відчуття єднання і сльози радості. Впевнена, що ця сцена – це тільки початок, і варто подумати про гастролі. Хочеться побажати здоров`я і наснаги талановитому наставнику театру – Китмановій Ірині Вікторівні. Велика вдячність директору школи-інтернату Панченко Г.В. за виховання, підтримку відданих справі і креативних педагогів.

Фінальна пісня «Кохання моє нестримне», яку виконували всі 20 учасників п’єси-мюзиклу, стерла ту невидиму грань, яка існує між людьми з різними фізичними можливостями. Нечуючі юні глядачі вітають наставників-акторів піднятими над головою розкритими долоньками, повертаючи їх направо-наліво. І ось уже повна зала школи підіймає руки догори. Це аплодисменти мовою жестів. Вони нагадують теплі хвилі на морі. Це хвилі рук. Так спілкуються серцем!

 

 

Квас Л.Ф., педагог школи

 

 

 

 

Весною до нас приходить чудове свято 8 Березня. День, коли найтепліші слова та побажання линуть до усіх жінок. Сьогодні своїх матусь і бабусь привітали малюки дошкільної групи «Сонечко» разом із педагогами Вайло Н.В., Стришко Н.М., Демченко Л.А і музичним керівником Лютіковою Н.В. Готуючись до свята у всіх була одна мета - створити радісний настрій і святкову атмосферу у дітей і дорослих ,щоб кожна пісня, кожен танок, кожне привітання дітей дарували матусям радість , теплі посмішки, та стали чудовим подарунком до свята 8 березня усім жінкам, та для всіх нас. Хвилювалися всі : і педагоги і діти ,бо треба було виконати всі бажання наших мам,бабусь, дівчат на допомогу прийшов клоун Бім,веселий,добрий ,талановитий. Виконуючи бажання, маленькі дошкільнята розповідали віршики, співали пісні , танцювали таночки. Було надзвичайно зворушливо спостерігати за тим, як діти виконували танець «Мамине серце», «Весняні квіти».Зачепили за душу всіх присутніх також таночки «Чарівна дівчинка» , «Мамині помічники», «Пекарі». А ще були пісні , веселі і ліричні, про весну, про мам, про бабусь. Батьки є частими гостями, тому не виникає ніяких проблем у присутності їх на святі. Говорять « Талановита родина – талановита дитина»,тож на нашому святі на всіх чекав сюрприз від сімей Гордієнка Тимура, та Максименка Яна. Гордієнко Тамара показала всім чарівні фокуси, а Максименко Юлія виконала пісню в жестовому виконанні «Мамині очі» ,діти спостерігали за мамами затамувавши подих ,адже вони в такій ролі їх бачили вперше, в очах у хлопчиків було здивування ,радість і гордість ,саме так виховується любов і повага до мами, створення доброї, теплої атмосфери між поколіннями. За веселими таночками, піснями, сценками, віршами, іграми час сплинув непомітно, тож на прощання – теплі обійми і подарунки від дітей зроблені дбайливо власними руками. Свято вдалося на славу й принесло у душі малюків та їх батьків красу весни, ніжність квітів та сонячне тепло.

 

 

 

Зранку у дошкільній групі «Веселкa» відчувалася радісна й весняна атмосфера. Дівчатка приміряли свої святкові сукні ,а хлопчики у красивих костюмах з краватками були схожі на артистів. Вихованці групи дивували дорослих своїми казковими перевтіленнями, а саме – дзвінкими й радісними голосочками, мaйстерністю в танцях, декламуванням віршів, та неперевершеним дитячим артистизмом.На свят звучали лагідні пісні про маму, дитячий гумор, слова вдячності і любові – які розчулювали присутніх до сліз.Свято 8 березня пройшло цікаво і незвично. Дітки дарували різноманітні подарунки, зроблені власними руками від щирого серця. А результатом свята стали незабутні дитячі враження, емоції , посмішки батьків, та слова вдячності  педагогам групи: Олійник Наталії Олександрівні, Павшенко Анні Володимирівні, Писаренко Людмилі Миколаївні ,Лютіковій Наталії Вікторівні за організацію та проведення дитячого свята.

Мама! Найдорожче слово в світі
Де б не був ти, що б ти не робив.
Назавжди вона твій шлях освітить
Ніжним серцем відданим тобі!

Ледь відчутним весняним подихом приходить до нас чудове свято – 8 Березня, що втілює пробудження усієї природи від зимового сну. Цей день несе для всіх ніжність і красу.

6 березня в старшій дошкільній групі «Калинонька» відбулося свято до Дня 8 Березня. Цей день повністю був наповнений весняним, сонячним теплом, ніжними барвами квітів.

З особливим почуттям відповідальності вихованці дошкільного навчального закладу разом з вихователем, дефектологом, логопедом та музичним керівником наполегливо готувалися до цього свята: вивчали нові вірші, пісні, таночки. З любов’ю та повагою вручали подарунки виготовлені своїми руками, рідним мамам та бабусям.

Свято 8 Березня було забарвлене першими променями весняного сонця і щасливими посмішками прекрасних жінок. Воно принесло у душі малечі та їх батьків красу весни, ніжність квітів, сонячне тепло та щирі почуття. І всі, хто в цей день находився в залі відчули доброту дитячих сердець, побачили в своїх дітях іскорку великої любові до себе.
Вчитель -логопед Мітічкіна С.С

8 березня – Міжнародний жіночий день. День наших мам, бабусь і сестричок. І завжди в цей день хочеться чим-небудь порадувати своїх близьких. Ось і вихованці групи «Барвінок» не забарились з привітаннями. Діти з задоволенням вирушили у дивовижну подорож у пошуках квітки Щастя. Щоб отримати подарунок від Феї Квітів дітлахи заспівали вітальні пісні, затанцювали гарні таночки та прочитали безліч щирих побажань, чим довели свою любов та повагу рідним матусям та бабусям. В пам’яті гостей надовго залишаться номери святкового концерту: «Мамин вальс» та «Танок квітів», з ніжністю виконані пісні «Бабуся-сонечко», «Свято всіх жінок», «Мама».
Отже, 6 березня, повсюди квіти, лунає приємна мелодія, а діти один за одним дарують подарунки матусям та бабусям. Здається, наші дами були приємно здивовані! А ми тільки раді були зробити їм приємне!
 

Вчитель-дефектолог Солонцова М.П.

Тут оживає казка «Казка – це, образно кажучи, свіжий вітер,що роздмухує вогник дитячої думки і мови» В.О. Сухомлинський. Казка входить у життя людини з раннього дитинства, відіграючи незбагненно важливу роль у становленні особистості. У житті дитини казка займає настільки важливе місце, що деякі дослідники називають дошкільний вік «віком казок». Мова казки проста і тому доступна. Сюжет прозорий, але загадковий і тим самим сприяє розвитку дитячої уяви. Казкові образи близькі за своїм характером образам уяви дітей. Крім того, жодна дитина не любить настанов, а казка не вчить безпосередньо. Вона дозволяє собі «натякнути на те, як краще вчинити в тій, чи іншій ситуації.» Різноманітність і напруженість дії у казці створюють у дітей постійний і неослабний інтерес. Казки гарні тим, що в них немає довгих і стомлюючих міркувань. Казка сприяє формуванню у дітей моральних понять, адже майже всі діти ототожнюють себе з позитивними героями, а казка кожен раз показує, що добрим бути краще, ніж поганим, що треба прагнути робити добро людям. Наші педагоги часто звертаються до проблеми виховання казкою,вони використовують цікаві знахідки, які оптимізують процес художньо-мовленнєвої діяльності .

Л.А.Демченко