Гра – це велике світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається
живлющий потік уявлень, понять про навколишній світ.
(В.О. Сухомлинський)

Для дітей молодшого шкільного віку надзвичайно привабливою є навколишня дійсність, особливо світ дорослих. У них з'являється потреба діяти, наслідуючи дорослих, робити все самотужки. Однак, вони не можуть брати участь у «дорослій життєвій ситуації», оскільки їм бракує відповідних умінь, знань, навичок. Суперечності між прагненням усе зробити самотужки і реальними можливостями спонукають дитину реалізовувати свої інтереси в сюжетно-рольовій грі. В нашій школі приділяється велика увага організації та проведенню сюжетно рольових ігор. Такі ігри пов'язані зі сферою людської діяльності й людських стосунків, оскільки своїм змістом вони відтворюють саме цей аспект дійсності. Удаючись до них, діти намагаються по-своєму відтворити дії, взаємини дорослих, створюючи спеціальні ігрові ситуації. Тематика ігор сама різноманітна: «У поліклініці» (2-Б кл.,Гонтарь О.С.). «У бібліотеці» (3-Б кл.,Мітічкіна К.В), «Школа»(1-Б кл Кущ Т.С.), «Ігровий майданчик»(3-А кл., Гриб К.О.) «В банку»(4-А кл.,Полоннік Н.В.), «Салон краси»(1-А кл., Григоренко Л.Г. ) Вихователі створюють необхідні умови для гри, навчають дітей різних прийомів організації гри, допомагають у розв'язанні організаторських завдань, намагаються підтримувати дитячу ініціативу. Важлива особливість рольової гри – те, що вона потребує товариша. Граючи, дитина усвідомлює, що діяльність потребує виконання певних обов'язків і надає ряд прав: обов'язки накладаються ігровою роллю, а права регулюються взаєминами з товаришами. Так вона навчається узгоджувати свої дії, орієнтуватися на однолітків, поводитися відповідно до загальної ситуації гри, підкорятися вимогам партнерів, покладатися на свої можливості. Сюжетно-рольова гра сприяє розвитку зв’язного мовлення, розширенню та активтивізації словникового запасу.

О.С.Гонтарь, старший вихователь