З метою популяризації ігрових видів спорту серед дітей з обмеженими можливостями здорв’я та підготовки збірних команд двох обласних спеціальних учбових закладів, 22 лютого Молочанська школа-інтернат гостинно приймала Кам’янську школу-інтернат. На шкільній спортивній базі відбулися товариські зустрічі з популярних видів спорту: баскетболу, футзалу та флорболу. Юні спортсмени вже багато років захищають честь Запорізької області у Всеукраїнських турнірах Спеціальної Олімпіади України, турнірах Інваспорту та Чемпіонатах України з баскетболу, футзалу, флорболу, що дає можливість дітям з особливими освітніми потребами вдало інтегруватися у громаду через спорт. Після напружених бліцтурнірів діти поспілкувались і обмінялись подарунками та адресами у соціальних мережах а тренери домовились перетворити такі зустрічі у традицію. Найближчим часом Молочанців чекає Чемпіонат України з флорболу а Кам’янців турніри з баскетболу та футболу.

    

 

А пісня - це душа. З усіх потреб потреба.
Лиш пісня в серці ширить межі неба.
На крилах сонце сяйво їй лиша —
Чим глибше пісня, тим ясніш душа.

 

 Щороку у КЗ «Кам’янська спецшкола-інтернат» ЗОР проводиться  фестиваль пісні в жестовому виконанні   серед педагогів школи. Цьогорічний  фестиваль «Співочі руки-2017» особливий: він ювілейний! Вже 10-й рік поспіль  він об’єднує дітей з вадами слуху та їх наставників у бажанні та вмінні почути та зрозуміти один одного. Традиція проведення концерту жестової пісні – це ще один привід зібратися разом, показати свою майстерність і поділитися красою передачі почуттів, емоцій, переживань за допомогою жестів. Пісня - це ознака життя кожного народу, кожної людини. Якщо людина співає - вона живе і насолоджується кожною подарованою їй хвилиною. Пісня передає настрій, емоції, почуття. Піснею можна виділити радість і смуток, повернутися до історії наших предків, перейнятися духом минулого і стати одним цілим із своїми прадідами.   Тому так важливо берегти пісню, бо пісня - це душа народу.

Цього року до концертної програми було внесено  20 номерів, які були різними за жанрами, складом учасників , тематикою. Дітям дуже сподобались виступи педагогів школи: Марущак Ю.В. «Твоя гитара».,Тихонової А.А. « Мир без тебя», Мітічкіної С.С. «Ты же выжил солдат», Вайло Н.В.  «Колискова, Жавжарова В.К. «Танцуй»,  Кузьминскої Я.І. «А ты не такой», Чуракової С.В. «На Титанике»,  Мітічкіної К.В. «Просто быть любимой», Китманової І.В. «Міражі», Сизоненко В.М.  «Сумка».

Зал зривався оплесками під час виступів  Пилипенко Н.В., Квас В.Г., Геращенко Ю.В, Марченко К.А. «Над землею тумани», Китманової И. В., Квас Л.Ф., Чуракова С.В. «Києве , мій»,  Кущ Т.С., Терновський Е.А «А я любив», Квас С.В., Кузьминської  Я.І  «Платья».   Найбільше діти аплодували, коли в залі лунали пісні

 «Цыгане едут» квартет «Творчість» та  «Мы в дурдоме» , Гречко О.А., Польша А.В., Терновский Е.А. 

Завершився концерт   фінальною піснею.  Із нетерпінням будемо чекати наступного  фестивалю "Співочі руки"

О.М.Харченко, вчитель

 

  

   

Педагоги Камʼянської школи-інтернату відвідали у місті Харкові дводенний семінар з питань аутизму - 2 інтенсивних дні практичних семінарів для спеціалістів і батьків з усієї України.

Спікерами були: Марина Слєпян - співзасновник і керівник групи «Суламот», Executive MBA, Bradford University, UK та Любов Рубін-Ніязова - головний методист і співзасновник групи «Суламот», Поведінковий Аналітик, Член Ізраїльської Асоціації Сертифікованих Аналітиків Поведінки (IACBA), Ліцензований методист міжнародної асоціації Р. Дэйвіса з корекції дислексії і супутніх проблем навчання. Питання торкалися різних тем: порушення аутистичного спектру, мислення і поведінка людей з аутизмом; роль спорту у комплексній корекційно- розвивальній програмі дитини з аутизмом; побудова динамічної корекційної програми для детей з аутизмом; інклюзія дітей з аутизмом у загальній освіті; ПЕКС - комунікація за допомогою зображень як трамплін до розвитку мовлення у дітей з аутизмом. Заняття проходили цікаво, змістовно і насичено. На майстер-класах панувала атмосфера партнерства, взаємодопомоги, консультацій і знайомства з новими термінами і поняттями.

Дякуємо за плідну роботу лекторам і просто фахівцям з великої літери – Марині Слєпян та Любові Рубін-Ніязовій, директору Панченко Г.В. за сприяння у поїздці до Харкова та організаторам семінару Луньовій Н.С. та Трушик О. .

Будемо працювати і втілювати здобуті знання на практиці. Звичайно, що буде непросто і важко, але все у нашому житті складно. Але ж варто спробувати, тішити батьків, які нам довіряють своїх діток і отримувати позитивні результати!
 

  

  

 

Учні 8-А презентували пошуковий, індивідуально-груповий проект на тему « Ти і твоє ім`я».Учасниками проекту стали учні класу, їх батьки, класний керівник, вихователь. Головною метою було ознайомитись з походженням своїх власних імен, їх значенням, долучитись до пізнавальної пошуково - дослідницької діяльності, уміння працювати з різними джерелами інформації. А ще кожному з учасників проекту намагався зацікавити однокласників тією інформацією, яку знайшли в інтернеті, дізналися від батьків.

Присутні уважно слухали, адже історія імен дуже цікава. Одні з них дійшли до нас із сивої давнини, інші виникли зовсім недавно. Наші пращури- слов'яни придумали чимало гарних імен: Світлана, Людмила, Борислав, Богдан, Надія, Любов, Володимир, Ярослав . Є імена, запозичені з інших мов.

Сьогодні батьки обирають таке ім’я дитині, яке їм подобається.
Німці та більшість народів Швеції, Англії носять подвійне ім'я. У 8-А класі теж є хлопчик з подвійним іменем – Святослав- Антоній. З яким захопленням присутні слухали розповіді, дивились слайди презентації, з яких дізнались про історію імені кожного учня 8-А класу, познайомились з його дитячими фото, дізнались сімейні історії, пов’язані з іменами.

Група «Правознавці»(Горулько О., Холодняк М.) розповіли, що у 2001 році Україна прийняла «Закон про охорону дитинства». У ньому записані права дітей. І в статті 7 говориться про те, що кожна дитина відразу після народження має право на власне ім’я і на отримання громадянства. Дитина стає справжнім громадянином, і на підтвердження цього отримує «Свідоцтво про народження».

А «Етнографи» (Заєць Н. і Ясирова Г.) зібрали і проаналізували інформацію про особливості імен учнів нашої школи-інтернату. Виявилось, що серед дівчат найбільш популярні такі імена, як

Анастасія, Ліза, Аліна, Катерина. У хлопців переважають Олександр, Данило, Микита, Дмитро. Є у нас у школі і незвичні імена: Аделіна, Ельвіра, Луїза, Каміла, Робін, Моісей…

А група «Біографів» (Фещенко Св., Хвостішков А.) запропонувала присутнім гру, де потрібно було за фотографією відгадати справжнє ім`я людини, яка має псевдонім. Звичайно, найчастіше псевдонімами користуються артисти, письменники, політики, спорстмени. А всім нам необхідно завжди пам’ятати, що наші імена — це велика особиста цінність. І неприємно, коли тебе не називають на ім'я або хтось його перекручує. Звертаючись до своїх товаришів, вимовляйте їхні імена з повагою. Буде приємно і їм, і вам. Учені стверджують: розмовляючи з людиною, якомога частіше називайте її на ім'я, бо воно для людини наймиліше. Цим ви викличете симпатію до себе. Бережіть своє добре ім`я!

Казка – це світ чарівний та незвичний,

Казка – це диво, сповнене краси,

Поринь у казку – це ж бо так цікаво,

Це справді свято, радість для душі.

 

Традиційно у лютому у Кам’янській спецшколі-інтернаті проходить фестиваль інсценізованих творів. Казка не лише позитивно впливає на згуртованість колективу, але й дозволяє виявити талант кожної дитини. Учні 1-Б класу підготували інсценізацію казки «Червона шапочка» на новий лад. Діти із великим задоволенням брали участь у постановці. Були підібрані ролі для кожної дитини за її вподобаннями, щоб школярі змогли ввійти в роль того чи іншого персонажа казки. Учні були одягнені в сценічні костюми і виступали, наче справжні артисти. Ролі виконували: Червоної шапочки - Кузьминська Олександра, вовка - Попов Олексій, мами - Кривобок Яна, бабусі – Дрожжевкіна Ангеліна, зайчика – Рибалко Артем, мудрого їжачка – Кузенко Ярослав, добру лисичку – Бережнова Єлизавета, Дроворуба – Андреєв Дмитро. Діти дуже вдало зіграли свої ролі: з інтонацією, з виразністю, передаючи емоції та мову казкових героїв. Завдяки таким традиційним інсценізаціям в школі діти об’єднуються між собою спільною метою. А саме головне, стають більш дружелюбними, життєрадісними, доброзичливими. Цей захід залишив багато приємних емоцій і хороших вражень. Всі присутні вкотре переконалися, що казка – це справді свято, радість для душі!

Класний керівник Григоренко Л.Г.