День Святого Валентина-свято, сповнене приємних сюрпризів, цікавих подарунків, неочікуваних миттєвостей. Недарма його відзначають напередодні весни – пори року, коли почуття, прокидаючись разом із природою, стають ще сильнішими. Для кожної людини цей день – особливий. Особливим він став і для учнів Кам’янської школи-інтернату.

У школі пройшла низка цікавих, креативних заходів, присвячених Дню святого Валентина. Весело та незвично пройшла конкурсно-розважальна програма для вихованців початкових класів, насичена оригінальними жартами, веселими конкурсами, привітаннями. Діти із задоволенням взяли участь у конкурсі «Солодка мить». Дуже весело було спостерігати, як вихованці із зав’язаними очима шукали та знаходили цукерки. Свою спритність діти продемонстрували в конкурсах «Влучний купідон» та «Донеси м’яч». Артистизм виявили в конкурсі «Незвичайний танок». А святковий флешмоб згуртував всіх в одну велику, дружню команду.

Фіналом святкового дійства стало визначення найкращої пари (Валентина та Валентини), якими стали учень 1-Б класу Михайло Натуча та учениця 4-Б класу Яна Кривобок. І звісно ж наша улюблена дискотека! На цьому святі ніхто не залишився без подарунка - всі отримали солодкий презент.

 

Старшокласникам задавала піднесеного настрою святково прикрашена зала, працювала «Пошта кохання» - кожен мав змогу опустити валентинку чи листа-привітання до чарівної скриньки. Яскравою культурною програмою стало конкурсно- розважальне шоу «На крилах кохання», насичене оригінальними жартами ведучих, веселими конкурсами, привітаннями. В конкурсній програмі взяли участь шість пар. Змагання між парами проходили завзято, у веселій і дружній атмосфері. Веселі забави, чарівні танці, мелодійні пісні створили атмосферу радості й тепла.

Кожен учасник переконався в тому, що День закоханих – свято чудес, яскравих вражень і кохання. Всі учасники і глядачі отримали заряд бадьорості і оптимізму. Підведенням конкурсної програми стало вручення дипломів кожній парі. В номінації «Найталановитіша пара» стали Ведмедько Олександра і Заярін Вячеслав, «Найгарніша пара» - Ясирова Ганна і Боровик Ілля, «Найвеселіша пара» - Сиса Ганна і Требушний Максим, «Найкреативніша пара» - Холодняк Микита і Сальник Ганна, «Приз глядацьких симпатій» - Фещенко Святослав і Пашкова Анжела. Кульмінацією стало визначення ідеальної пари - нею стали Осадчий Микита та Машкіна Юлія.

Щиро, різнобарвно, з гарним настроєм шкільна родина відзначила День святого Валентина!
Вітаємо зі святом! Бажаємо Вам всеперемагаючої любові, відчуття повноти та неповторності життя!

 

  

 

 

Над усі багатства і припливи мод

Шануймо мову серцем і вустами.

Народ без мови-це вже не народ,

Без мови всі ми б сиротами стали.

Ідуть гріхи за нами і борги.

Від них зректися не шукаймо броду,

Шануймо мову над усі боги,

Якщо ми хочем зватися народом

 

Для кожного народу мова - найбільший скарб, віддзеркалення душі народу, його історії. 21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Кожна людина має завжди пам'ятати , хто вона, звідки родом, де її коріння, кожна людина повинна знати свою мову, любити її, цінувати, збагачувати, берегти.

До відзначення Міжнародного дня рідної мови долучилася вся шкільна родина Кам’янської школи-інтернату. Учням перших класів НУШ свято запам’яталось цікавими іграми з лего, складанням слів з пазлів та повчальним відеофільмом для дітей про українську мову. 2-4 класи провели урок-гру разом з педагогами Рубан Т. В., Савенко О. Д., Дериведмідь В. М. "У країну рідної мови". Діти читали вірші українських поетів, відгадували загадки, шаради та ребуси, мандрували стежками рідного слова.

Методичне об’єднання "Словесник" нагадало учням 5-12 класів про історію виникнення свята, про роль рідного слова в житті людини, про необхідність збереження, розвитку та збагачення нашого мовлення, адже мова - то є найкоштовніший скарб! Класними керівниками було проведено: інформаційні години «Рідне слово, материнська мова»; усний журнал «Наша мова калинова». Вихователі на годинах спілкування говорили про красу рідного слова, переглядали і обговорювали відеофільм «Мова моя єдина». А для відвідувачів шкільної бібліотеки було запропоновано виставку літератури «Любіть свою рідну мову».

Мова – запорука існування народу, нації. Нашому поколінню випало складне і відповідальне завдання – відродити українську мову, українську державність, націю. І ми повинні твердо усвідомити, що це – наш святий обов’язок, і за нас цього ніхто не зробить

Тож побажаємо всім українцям, що свято бережуть українське слово – щастя, натхнення, добра, миру, світлого майбутнього, живіть повноцінним життям, досягайте вершин, адже у ваших руках доля нашої країни. Любіть, шануйте і бережіть рідну мову – вона наш генетичний код.

   

 

  

 

Кажуть, є в народі істина свята:

Людина починається з добра!

Хтось заперечить,скаже,що в усі часи

Людина починалася з краси.

А, може, з чесності та людського тепла?

А може,з ніжності, що серце окриля?

Є частка правди в кожнім вашім слові,

Та все ж Людина починається з Любові!

 

Вже стало традицією, що у лютому щороку педагоги Кам’янської школи –інтернату збирають численну аудиторію в актовій залі, аби продемонструвати свої знання і вміння з володіння жестовою мовою, а також,звичайно, засяяти розмаїтям талантів. Вже 13-й рік поспіль ця традиція не тільки не бідніє, а, навпаки, поглиблюється, зазнає якісних змін.

Цьогорічний конкурс «Співочі руки-2020» особливий. По-перше, рекордний по кількості учасників: майже 40! По-друге, весь період підготовки відзначався особливою атмосферою взаємодопомоги, співпраці, взаємовиручки. Та й питань складних, як таких, не виникало, бо, мабуть, додав впевненості нещодавно зданий залік на рівень володіння жестовою мовою педагогами школи.

Зазнав суттєвих змін і цьогорічний формат свята: всі феєричні виступи були поєднані темою : « З любов’ю в серці». Вже 13-й рік поспіль ми готуємось до цієї важливої події в житті закладу, щоб удосконалювати уміння передавати за допомогою жесту смисл твору, всю гаму почуттів, які він викликає у юного артиста, долучитися до прекрасного, довести собі і світові, що ми – кращі, бо вміємо йти вперед, даруємо радість собі і оточуючим. За цей час конкурс здобув визнання, зумів об`єднати навколо себе шанувальників, долучити багато друзів, надихнути всіх добрими ідеями і спільними справами. А мета, яка об’єднує педагогів – це удосконалювати знання і вміння з володіння жестовою мовою. В нашому колективі вважаємо, що це питання – з розряду етичних: адже вивчати жестову мову – це поважати своїх вихованців. І чим більше педагогів будуть мати базові навички спілкування жестовою мовою, тим комфортнішим буде життя дітей з порушеннями слуху, яких довірили нам батьки наших вихованців.

Життя людей ніколи не стоїть на місці. Змінюється все: клімат, течії рік, кордони держав і суспільні устрої, людські думки і почуття. Але незмінною лишається людська потреба любити. Нерозгаданою залишається таємниця душі, в якій незгасним вогнем горить священне і нездоланне почуття любові. Любові до природи,до братів наших менших,до своєї родини, Батьківщини, до людини як найвищої цінності Всесвіту.

Кожна людина приходить на цю землю, щоб бути коханою і навчитися любити, щоб зігріти теплом своєї любові оточуючих. Та є у нашому серці особлива любов – любов до рідного краю, до своєї батьківщини, до неньки-України. Цю тему майстерно донесла до глядачів Кузьминська Я.І. в пісні «Україна-вишиванка».

Про материнську любов, найсвятішу у світі; про дитячі долоньки сина і доньки, яким потрібна любов мами і тата; про любов до сестри, яку нам посилає Бог; про щиру і безкорисливу любов бабусі розповіли душею і серцем, красномовним жестом і виразною мімікою Китманова І.В.(«Мальви»), Вайло Н.В.(«Малесенькі долоньки»), Марченко К.А.(«Моя сестра»), Геращенко Ю.В.( «Батькам»), Миша Т. В.(«Пісня про бабусю»).

Тисячоліттями люди намагаються розгадати загадку: «Що ж таке кохання?» Можливо,це єднання сердець чи очікування щастя, сплетіння рук і погляд у зоряне небо,а ще відчуття польоту в душі. А яке воно насправді кохання? Тихе і спокійне, трепетне і ніжне, вірне і зрадливе, неповторне, нерозділене і єдине на все життя! Всю гаму таких прекрасних і непростих почуттів жестами передали Пилипенко Н.В. («Палала»), Кабаченко М.В. («Вільний птах»), Марущак Ю.В., Тимчура А.О., Роман В.О., Золотаренко О.Г.(«Ой, у гаю при Дунаю»), Квас С.В.( «Фантастична жінка»), Волкова Т.М. і Квас В.Г. («Мати каже правду»), Кущ Т.С.(«Але ж я тебе любила»), Колосова О.І, Штаній А.С.(« Я не можу жити без тебе»).

Очима ти сказав мені: люблю.

• складала свій тяжкий екзамен.

Мов тихий дзвін гірського кришталю,

Несказане лишилось несказанним…

Як можна передати словами те, що живе у найпотаємніших куточках серця,що очищує душу,наповнює її різнобарв’ям почуттів? Насправді, і це складне завдання вдалося донести до вдячної публіки нашим колегам: Кравченко Л.В.( «Не питай»),Кузьминській Я.І. («Свята»), Чуракова С.В.(«Я закохалась»), Квас І.Ю., Савенко В.В., Гречко О.О., Квас К.Г.( «Ти ж мене підманула»).

Цього дня напередодні свята всіх закоханих у актовій залі школи-інтернату, як мовиться, яблуку не було де впасти. Півтори години феєричного дійства промайнули як мить. Та вдячні глядачі не втомлювались аплодувати, посміхатись, радіти, сміятись,а ще – виражати свої глядацькі симпатії: шквал емоцій викликав виступ Терновського Є.О. і Мітічкіної С.С.(«Цьомаю»).

Були на цьому заході і справжні дебютанти: вперше переклад жестовою мовою текстів здійснили Полоннік Н.В., Марков А.Ю., Гонтар О.С., Савенко О.Д. Одразу після закінчення виступів почалось жваве обговорення, обмін думками, враженнями серед учнів, особливо старшокласників, працівників школи.

 

Машкіна Юлія,учениця 12-А класу:

–Серед нечуючих є багато артистичних людей. А от наші чуючі педагоги точно і майстерно мовою жестів передали настрій,особливості пісень. Було дуже цікаво. Не хочу нікого образити, але найбільше вразили виступи Ірини Вікторівни, Світлани Сергіївни і Євгена Олександровича, а також сподобалась акторська гра педагогів у пісні «Ти ж мене підманула».

 

Ведмедько Олександра,учениця 12-А класу:

–Сподобалось все: виступи, образи,костюми. Всі дуже старались. Люблю вас.

 

Камчієва Каміла,учениця 9-Б класу:

Наші вчителі і вихователі– супер!Всі виступи дуже гарні. Я все зрозуміла.

Наконечна Т.П.,заступник директора з навчально-виховної роботи:

Отримала море задоволення, вражена талантом колег. Бажаю подальших успіхів! Всім – «Браво!»

 

Абрамович Г.В., голова профспілкового комітету закладу:

– Разом ми – сила. Горджуся колективом, який реалізує завдання будь-якої складності. Подібні свята-зустрічі не тільки змінюють наше ставлення до світу тиші, вони якісно змінюють світ навколо нас, наповнюючи його розумінням,співчуттям,добром.

 

Косман О.П.,заступник директора з АГЧ:

– Щороку з великим задоволенням відвідую виступи педагогів і дітей з піснями у жестовому виконанні. Цього разу навіть не сподівалась, що тему кохання можна розкрити за допомогою жестів так чуттєво, лірично, тонко. За час концерту я пережила бурю емоцій. Саме в такі миті розумієш, що найщиріша любов на все життя – це любов до мами, тата, брата, сестри, дідуся, бабусі. Ірина Вікторівна так проникливо виконала пісню «Мальви», що присутні в залі не стримували сліз. Близькі моїй душі теми розкрили Марченко К. і Миша Т. у піснях про сестру і бабусю. Єднання сердець, нестримне бажання розчинитися у своїй другій половинці, відчути тепло обіймів передали за допомогою міміки, жестів Мітічкіна С. і Терновський Ж .піснею «Цьомаю». Для себе я зробила висновок, що для життя любов – це основа основ, це світло, яке допоможе здолати труднощі. Хочу подякувати організаторам, всім учасникам, добре, що такі заходи стали у нас доброю традицією, бо саме вони додають нашому життю світло, тепло, бажання зробити світ кращим.

 

Лебідь О.В.,лаборант школи:

– Безкрайнє море задоволення отримала від виступу наших працівників. Тематичний концерт пісень у жестовому виконанні промайнув, як одна мить. Дякую талановитим артистам. Велика вдячність організатору і консультанту І.В.Китмановій.

 

Гамашова С.В., шеф-кухар школи:

–Вражена виступами педагогів. кожною піснею пережила всю гаму почуттів,емоцій. Були сльози і сміх,захоплення і подив. Дуже сподобалось. Дякую!

 

Брик О.В.,працівниця школи:

–Виступ вчителів і вихователів викликав багато емоцій, додав заряд позитиву. Слів бракує. Все було супер.

 

Адаменко Н.В.,працівниця школи:

–Я була в захваті від майстерності педагогів у виконанні жестових пісень. Деякі виступи розчулили серце. Велика вдячність Китмановій І.В.,ініціатору таких потрібних заходів.

 

Марущак С.В.,бухгалтер:

– Скільки чудових пісень за допомогою жестів виконали педагоги школи. Прекрасне свято краси, добра, ніжності подарували нам у переддень свята всіх закоханих. Браво учасникам, вдячність їх наставнику Китмановій І.В.

Директор школи-інтернату Панченко Г.В. постійно наголошує, що знання вчителями і вихователями жестової мови дає можливість спілкуватися з дітьми, що мають проблеми слуху, на їх рідній мові. Такі свята теж потрібні. Дуже важливо, що діти з проблемами слуху сприймають жестову пісню як словесний ряд, живо реагують на слова,їх значення,сприймають жести, читають їх,тим самим стають співучасниками цього дійства. Робота по удосконаленню педагогами знань і вмінь з володіння жестовою мовою буде продовжуватись і надалі.

…Стихли оплески, діти повернулись до класних кімнат, особливе пожвавлення спостерігалось в імпровізованій фотозоні. Та ще довго в свідомості на всі лади і смаки тихо, але стверджуюче звучало як рефрен: «Світ починається з любові»…

 

 

 

Л.Квас, вчитель